Виставка-портрет: " Теодор Драйзер - блискучий романіст і прагматик"

    27 серпня бібліотекарями Великопавлівської сільської бібліотеки-філії оформлено  книжково-ілюстративну виставку-портрет «Теодор Драйзер – блискучий романіст і прагматик» до 150-річчя від дня народження американського  письменника-журналіста.

Т. Драйзер цікавився темою «американської мрії», досліджував анатомію і філософію успіху. Його романи містять реальні автобіографічні факти та події з життя його рідних сестер. Він вивчав природу мистецтва та роль митця в суспільстві, соціальні теорії.

Відкриваючи американцям Америку, Драйзер відкривав й самого себе. Майже всі романи в тій чи іншій мірі пов’язані з його особистим досвідом, його захопленням й шуканнями.

Вершиною творчості письменника став роман «Американська трагедія». «Це була виключно правдива історія про те, що життя робить з людиною і як людина безсила проти нього», – підкреслював письменник.

На відміну від своїх героїв Драйзер рано відкрив для себе світ справжніх цінностей і став одним з їх творцем. За словами Т. Вульфа, «він і донині залишається в мистецтві «непохитним велетнем реалізму».

Виставка-персоналія:" Він трепетно живе у кожному рядку"

                                      

 Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у сільській початковій школі (1862-1864 рр.), у так званій нормальній школі при василі­анському монастирі (1864-1867 рр.), пізніше — у Дрогобицькій гімназії (1867-1875 рр.). 1875 року вступив на філософський факультет Львівського університету, який залишив через арешт у червні 1877 р. Пізніше був заарештований ще двічі (1880 р.; 1889 р.). Майже постійно співпрацював з різноманітними періодичними виданнями, на сторінках яких виступав як критик, публіцист, нау­ковець. Наукові інтереси Франка зумовили роботу над докторською дисертацією, яку він захистив 1893 р. у Віденському університеті. З 1894 р. видавав журнал «Житє і слово», після закриття якого з 1898 р. був членом редакційного комітету «Літературно-наукового вісника». Взимку 1907-1908 рр. здоров’я письменника значно погіршилось. Матеріальні нестатки й виснажлива праця призвели до загострення хвороби восени 1915 р. Помер І. Франко 28 травня 1916 р.; похований у Львові. Іван Франко — поет, прозаїк, драматург. Початок його літературної діяльності припадає на часи навчання в гімназії. Першими спробами були поезії, що друкувалися в журналі «Друг» та сформували збірку «Баляды і росказы» (1876 р.). Найкращі твори другої половини 70-80-х рр. склали поетичну збірку «З вершин і низин» (1887 р.), що засвідчила творче зростання митця. Збірка поєднує поезії на різні теми, переважно громадянські. Наступна книжка поезій Франка «Зів’яле листя» (1896 р.) цілком відповідає авторському визначенню ліричної драми. Біографічно зумовле­на, вона водночас є мистецьким шедевром і драматичним людським документом. До збірки «Мій Ізмарагд» (1897 р.) увійшли переважно поезії 1897 р. та частина більш ранніх творів. У них знайшли відображення моральні й громадянські пошуки автора, позначені напруже­ним драматизмом та складною динамікою емоцій. 1900 року побачила світ поетична збірка Франка «Із днів журби». Важливим етапом його поетичної біографії стала наступна книжка «Semper tiro» (1906 р.). Франкові належить авторство ряду творів у жанрі поеми, серед яких на особливу увагу заслуговують «Іван Вишенський» та «Мойсей». Останній твір стосується складного комплексу національної, громадянської й особистісної проблематики, осмисленого в узагальнено-філософському ключі. Поема перейнята суворим усвідомленням неминучості жертв і складних випробувань на шляху людини й народу до духовного оновлення. І. Франко — автор більш як ста прозових творів. Природно, що не всі з них однорідні за мис­тецькими вартостями. Прикметною особливістю прози письменника є її виражена тенденційність, що іноді переходить у публіцистичність, схематичну ілюстрацію політичних ідей, як, наприклад, у повісті «Борислав сміється» (1881-1882 рр.). Серед драматургічних творів Франка безсумнівним здобутком є п’єса «Украдене щастя» (1893 р.). 

    У Великопавлівській сільській бібліотеці-філії з метою вшанування пам'яті 

І. Я. Франка в читальному залі бібліотекарями представлена виставка-персоналія:" Він трепетно живе у кожному рядку".

Патріотичний флешмоб: " Єдина! Вільна! Неподільна!

     24 серпня на подвір'ї Великопавлівського СБК зібралися всі бажаючі на святкування Дня Незалежності України. Розпочала святковий вечір ведуча Церковна А. Ю., яка звернулася до присутніх з вітальними словами та коротенько розповіла історію свята. Потім до односельців звернувся староста Переятенець Я. О. який теж привітав односельців зі святом. Музичне вітання подарувала Іванна Тихоненко "Україна - це ми", тріо хлопчиків подарували глядачам пісню "Юні козаки", а дошкільнятка розповіли віршики про Україну. А на завершення чудовими композиціями насолоджувалися глядачі від Народного самодіяльного духового оркестру.

    У цьому році нашій молодій і прекрасній, волелюбній і незалежній державі виповнилося 30 років. Це один із найважливіших ювілеїв. Це чудовий час для розвитку сильної і неповторної країни. Позаду залишився тернистий шлях боротьби за незалежність, попереду – нелегкий і непростий процес розбудови нової демократичної держави.

      Україна славна земля з довгою історією, яку творив волелюбний народ. Багатовікова історія українського народу – це літопис життя і боротьби народу-великомученика, на долю якого випало багато випробувань, чимало лиха…

       Україна – це наша земля, рідний край, країна зі славною історією, мудрими людьми, чарівними піснями, що дивують світ, багатими народними традиціями, мальовничими картинами природи.

Любімо Україну! Пишаймося нею! Бережімо рідну землю, українську мову, національну гідність!

       Нехай Україна квітне, нехай небо буде чистим і мирним, нехай люди будуть щасливими і здоровими! Зі святом!

    Для присутніх була  оформлена  книжкова виставка «Єдина! Вільна! Неподільна!», на якій експонувалися цікаві книги з історії нашої держави та книги про історичних постатей, які відіграли значну роль на шляху здобуття незалежності України.

     Зберегти незалежність, збудувати міцну державу – наш святий обов’язок перед попередниками, які були корінням, джерелом української державності, які залишили нам у спадок любов до Батьківщини, вивірені часом і випробуваннями кращі риси народної душі, національного характеру. Ось чому, працівники бібліотеки приділяють велику увагу популяризації літератури з історії української державності.

Свято села:" Моє рідне село! Моя добра, мала Батьківщина!

     День села – це важлива і хвилююча подія для кожного сільського жителя. Це не просто свято, це свідчення єдності та самоорганізації. Яскравим дійством стало святкування Дня села у Великій Павлівці  у суботу 21 серпня.

   З самого ранку линули мелодії над селом. До цього свята з року в рік тут підходять креативно, тож нічого дивуватися що й цього року на урочистості й веселощі завітали жителі з усього села. В цей день село, як завжди, радо зустрічало гостей, які з’їхались з різних куточків України, щоб згадати дитинство, юність, поділитись думками, розповісти про себе. 

    Ще за довго до початку урочистостей та святкового концерту, люди збиралися біля місцевого будинку культури. А воно й не дивно, адже організатори подбали про наповнення заходу: на дітвору чекали батут та надувна гірка, катання на машинках, а поруч проходила жвава торгівля різними смаколиками.

   Розпочала свято ведуча Шпигоцька Л. П., яка привітала щирими словами односельців і далі вела святкову програму. Із теплими словами до своїх жителів звернувся староста Переятенець Ярослав Олексійович. Вітаючи односельців зі святом, подякував людям, які небайдужі до проблем громади та беруть активну участь у житті села, зокрема, тим, хто допомагав під час підготовки до святкування. Щиро вітали присутніх та бажали всім мирного неба над головою, добра та достатку і впевненості у завтрашньому дні гості свята - заступник міського голови Альона Олексіївна Кришталь.

Вже стало доброю традицією на святі села відзначати кращих із кращих. Не оминули цю традицію і цього року. До урочистого концерту підійшли з творчістю та гумором. Готувалися серйозно. Адже таке дійство у селян буває практично раз на рік. Назвали і тих хто народився цього року в селі, і хто став на весільний рушник, довгожителів, хто святкував цього дня день народження, пари, які прожили у шлюбі 50-60 років. Усі були нагороджені подарунками від Зіньківської міської ради. 

Усі привітання супроводжувалися чудовими піснями та музичними композиціями. Кожен виступ викликав у глядачів бурю веселих і позитивних емоцій та бурхливі оплески. Високий рівень виконавської майстерності в поєднанні з природнім талантом демонстрували учасники художньої самодіяльності Великопавлівського СБК, даруючи свої музичні вітання.

Павлівчани привітно зустріли гостей із Зіньківського Територіального центру соціальних послуг, які вітали з святом душевними  та жартівливими музичними композиціями.

Всіх присутніх вразив виступ Великопавлівського народного самодіяльного духового оркестру під керівництвом Пилипенка О.О.

Також на свято був запрошений гурт Троїстих музик під керівництвом Петренка М. В. 

По закінченню концертної програми на всіх чекала смачна польова каша, шашлики. Всі бажаючі мали змогу сфотографуватися біля гарно оформлених фотозон.

А на завершення усіх чекала святкова дискотека від Володимира Горобця.

Щиро вдячні всім, жителям села за теплу атмосферу, активну участь у святкуванні, а спонсорам - за фінансову та організаційну підтримку. Це свято вже стало гарною традицією, яка збирає у дружнє коло всіх односельчан. Свято закінчувалося, та людям не хотілося розходитись по домівках, адже позитивні емоції і радість переповнювали кожного, хто завітав цієї погожої днини на свято рідного села Велика Павлівка.

Народознавча інформинка: "Прийшов Спас - йде вже літечко від нас"

                 Народознавча інформинка:" Прийшов Спас - йде вже літечко від нас"

                                                            Яблучний спас

                                                             З історії свята

    19 серпня всі свідомі християни святкують Яблучний Спас, а в церковному календарі цей день записаний як Преображення Господнє. В історії свята таїться багато цікавих фактів. Після того, як князь Володимир освятив Київську Русь і запровадив християнство, народ ще деякий час не приймав нову віру. І щоб якось привернути їх увагу, перейняли деякі свята з язичництва, так як люди не хотіли відмовлятися від своїх традицій і звичаїв. Саме так в календарі з`явилися деякі язичницькі свята. 19 серпня відзначали збір врожаю яблук. Такі дні були присвячені Богам Спасам, звідки і взяли назви медовий, яблучний і горіховий Спаси. У ці дні освячували плоди свого врожаю і вшановували пам'ять загиблих воїнів.

    Не варто забувати основну версію християн, що свято Спас назване на честь Ісуса Спасителя, якому і присвячені три літні свята. У православних храмах 19 серпня проходять святкові літургії та богослужіння на честь Преображення Господнього.

  Євангелісти описали цю подію так: під час того, як Ісус з учнями Петром, Іоанном та Яковом піднялися на гору для молитви, обличчя і одіяння Ісуса освітилося яскравим білосніжним світлом, а поруч з перетвореним вчителем Євангелісти побачили апостолів Мойсея та Іллю. Ісус сказав, щоб ніхто й словом не обмовився про те, що сталося до його воскресіння. Так і дійшла до нас історія Преображення Господнього.

    19 серпня наші пращури несли до храмів святити яблука, до цього дня їсти їх не можна, так як вірили, що якщо батьки будуть їсти яблука до Спаса - їх дітям на небі не дістануться від Бога гостинці у вигляді райських яблук. Матері, які втратили своїх дітей, повинні були віднести на могилки померлих освячені яблука. На Яблучний Спас було прийнято пригощати незаможних, сиріт і бідняків яблуками, а хворим відправляли гостинці додому.

     У церкву одягалися в білий одяг, нагадуючи про Преображення Господнє. У Яблучний Спас вірили, що яблука володіють чарівними властивостями, тому загадували бажання, перед тим як з'їсти освячене яблуко, а деякі з дівчат ворожили на шкірці. Не дарма пращури вважали яблуко чудодійним фруктом - адже з'їдаючи по яблуку щодня - ви забезпечите себе особливо важливим вітаміном С. і забудете про нездужання пов'язані з імунною системою, а також, яблука багаті залізом, фолієвою кислотою і магнієм, що важливо для зміцнення нашого організму.

    У Спас дбайливі господині не забували спекти смачні пироги з яблук, пригощаючи родичів і сусідів. Закінчували день колективними виходами в поля, для того, провести літо. Виконували народні пісні і танці. А наступного дня зустрічали осінь і готувалися до нового сезону.

   До наших часів не зовсім збереглися традиції, і мало хто святять яблука і не їсть їх до Яблучного Спаса, але це свято зайвий привід нагадати собі і близькому нашу історію, яку ми повинні шанувати, і не полінуватися віднести яблука до церкви посвятити і пригостити рідних, друзів і колег, а ввечері до десерту подати ароматний яблучний пиріг, який такий простий у приготуванні. Порадуйте себе і своїх близьких! І смачно і корисно.

 

Виставка-інсталяція: "Єдина! Вільна! Неподільна!"

    23 та 24 серпня наша країна відзначає два головні державні свята - День Державного прапора України та 30-ту річницю Незалежності України. 

   Бути українцем - значить пишатися своєю країною. Українці пишаються тим, що будують незалежну державу і духовно "повертаються" у родину народів Європи, виконуючи заповітну мрію багатьох поколінь українських патріотів. Тільки почуття любові й глибокої гордості за Україну разом із твердою вірою в її світле та величне майбутнє, у святість цієї прекрасної землі дає кожному українцеві, незалежно від того, молодий він чи сивий, чи живе в Україні, чи в інших краях, право стверджувати: це моя країна, мій народ, моя Україна!

   З нагоди Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України у читальному залі Великопавлівської сільської бібліотеки філії №9 оформлена виставка-інсталяція:" Єдина! Вільна! Неподільна!" 

    Матеріали книжкової виставки дають змогу відвідувачам побачити минуле і сучасне України, нелегкий процес державотворення, згадати імена та постаті великих українців, котрі в різні часи прославили Україну. Також представлені матеріали про захисників Батьківщини, які сьогодні відстоюють суверенітет і захищають територіальну цілісність нашої держави.

 

Книжкова виставка: " У звичаях, традиціях народу ти душу України Пізнаєш"

    Бібліотекарі  Великопавлівської сільської бібліотеки філії №9 в читальному залі книгозбірні організували книжкову виставку: "У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнаєш..."

   Читачі бібліотеки мають нагоду ознайомитися з літературою, яка розповідає про те, що в серпні ми відзначаємо три християнських народних свята - три Спаса. Слово "спас" - скорочена назва, створене народом, від форми "рятівник", яким церква вважала саме Ісуса Христа: 14 серпня - медовий Спас, або Маковея. В церковному календарі - це день семи мучеників Маковеїв. 19 серпня - свято Преображення Господнє, або Яблучний спас. У цей день Христос явився своїм учням у світлі божественної слави, демонструючи єдність Святої Трійці. 29 серпня - третій Спас, або  як в народі кажуть Горіховий, встановлене церквою на честь перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа.

     14 серпня. Перший Спас. Спас на воді. Медовий спас. Маковея. Свято Маковея одне з найпоетичніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається "маковійчик" або "маковейка" і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник. Обрядовою їжею цього дня є "шуліки". Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки люблять діти.