Книжкова виставка-діалог: "Прагнення до свободи - вчора, патріотизм і нездоланність - сьогодні, гідна Україна - завтра!"

 Революція Гідності - 

Проти кривди і зла, 

Проти ницої підлості, 

Що із бруду зросла, 

Проти вічної бідності

На найглибшому дні...

Революція Гідності - 

Проти царства брехні!

     Щороку 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Революції Гідності 2013-2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

     З нагоди Дня Гідності та Свободи в Великопавлівській сільській бібліотеці-філії розгорнута книжкова виставка-діалог: "Прагнення до свободи - вчора, патріотизм і нездоланність - сьогодні, гідна Україна - завтра!"

Гордимося своєю мовою і будемо гідними її

 Перейшов усі світи я - 

Є прекрасних мов багато,

Але першою, як Мати,

Серед мов лиш ти є.

Ти велична і проста

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мово - матері уста.

Іван Багряний

  До Дня української писемності та мови в Великопавлівській сільській  бібліотеці  організована книжкова виставка "Гордимося своєю мовою і будемо гідними її". Вона допоможе нашим користувачам здійснити літературну подорож стежками української писемності. Діти познайомляться з історією походження української мови, народною мудрістю, славетними майстрами рідного слова, з добрими порадниками та помічниками - словниками.

   Рідне слово...Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню. Скільки в тобі материнської лагідності і доброти, мудрості земної. Що може бути дорожчим для людини за рідне слово? Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця - українська...

З метою поглиблення знань користувачів про рідну мову, щоб показати її красу і багатство, розкрити її необхідність у житті людини, розвивати бажання вивчати українську мову до Дня української писемності та мови в читальному залі всі мають можливість ознайомитися з виставкою.

   Любити, шанувати і плекати рідну мову - святий обов'язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Українська мова має в собі історію нашого народу, всю красу і міць поетичного слова. Чудна мелодія солов'я, могутня пісня лісів і полів, дитячий лепет і мамина колискова - звучить в нашій рідній мові і залишається в пам'яті назавжди.

   Варто пам'ятати, що грамотно володіти державною мовою - це обов'язок справжніх українців, які вболівають за державу, за її цілісність і духовну міць. Бажаємо всім утверджувати рідну  мову, дбати, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців. Нехай материнське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом.

Літературний портрет: "Повернення із забуття"

  3 листопада цього року виповнилося 85 років пам'яті з дня смерті Миколи Костянтиновича Зерова (1890-1937), репресованого українського поета, вченого-літературознавця, перекладача, критика, полеміста, майстра сонетної форми і блискучого перекладача античної поезії уродженця м. Зіньків.

  Микола Зеров народився  26 квітня 1890 року в м.  Зіньків на Полтавщині в багатодітній сім'ї вчителя місцевої двокласної школи Костянтина Іраклійовича Зерова. Молодший брат Миколи - Михайло - став поетом і перекладачем відомим під літературним псевдонімом Михайло Орест. Ще один молодший брат - Дмитро Зеров - став ботаніком, академіком.

 По закінченні Зіньківської школи, де його однокласником був майбутній гуморист Остап Вишня, Зеров навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях. У 1909 - 1914 роках - студент історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира.

   1912 року з'явилися друком перші статті та рецензії Зерова в журналі "Світло", газеті "Рада". З 1914 року за наказом попечителя Київського навчального округу Зерова призначено викладачем "давніх мов" до Златопільської жіночої гімназії. З 1917 року Зеров учителює в Другій Київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства та викладає латину. У 1918-1920 роках викладає українознавство в Архітектурному інституті, працює редактором бібліографічного журналу "Книгарь". З осені 1923 року - професор Київського інституту народної освіти.

1924 року було надруковано "Камену" - першу збірку віршів Зерова.

    Глибоке проникнення у філософську сутність буття, вишукана мова, висока майстерність творів Зерова вражали сучасників. Від 1926 року Зеров виступав лише як літературний критик, зосередивши основні зусилля на перекладах та історико=літературних студіях.

    Наприкінці 1934 року Зерова було звільнено з університету. У ніч із 27 на 28 квітня 1935 року Зерова було заарештовано під Москвою.

   20 травня його доправлено до Києва для слідства. Зерова звинуватили в керівництві контрреволюційною організацією і засудили до 10-річного ув'язнення. 

   9 жовтня 1937 року "справа Зерова та ін." була переглянута особливою трійкою УНКВС. Засуджено до розстрілу. Зеров разом з багатьма іншими представниками української культури був розстріляний в селищі Сандармох з листопада 1937 року.

Арт - терапія: "Аплікація - Золоте дерево".

    2 листопада у Великопавлівській сільській бібліотеці-філії для діток-переселенців пройшов захід з арт-терапії: "Аплікація - золоте дерево з природніх матеріалів, який провела мобільна команда міжнародної  гуманітарної організації "Інтерsos". 

   Дітки малювали, спілкувалися, весело проводили своє дозвілля. Такі заходи є особливо важливими у теперішній час, адже вони допомагають дітям та дорослим відволіктись від війни фізично і психологічно.

Історичний книгопоказ: "Ми роду козацького діти, землі української цвіт"

   14 жовтня український народ відзначає декілька свят водночас - День захисників та захисниць, День українського козацтва та День Покрови Пресвятої Богородиці.

Адже, саме  зараз Пресвята Богородиця оберігає українських захисників, чоловіків та жінок, які, так само, як наші пращури, стоять на захисті рідної землі.

    Працівники Великопавлівської сільської бібліотеки-філії від щирого серця вітають наших захисників учасників бойових дій, військовослужбовців, усіх воїнів, які дійсно стоять на захисті суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності держави, миру та спокою нашого народу, та вшанування всіх, хто носить високе звання Захисників і Захисниць України.

   Ми вклоняємося подвигу тих, хто віддав своє життя в ім'я свободи України, мужньо захищаючи рідну землю, та всім, хто несе військову службу в зоні бойових дій, їхній відданості українському народові, незламній силі волі та героїзму. Нехай щира любов до України, народна повага і підтримка надають всім захисникам нашої держави сил у встановленні миру та спокою на рідній землі. Козацького здоров'я, невичерпної енергії, миру і якнайшвидшої Перемоги.

    У читальному залі бібліотеки оформлена історичний книгопоказ до цих свят: "Ми роду козацького діти, землі української цвіт"

Виставка-персоналія "Володимир Яворівський - людина, борець, письменник"

   11 жовтня виповнюється 80 років від дня народження Володимира Олександровича Яворівського - українського письменника, публіциста, громадсько-політичного діяча.

   Народився 11. 10. 1942 р. у селі Теклівка Вінницької області. Закінчив Одеський університет у 1964 р. Працював на радіо й телебаченні, у пресі, зокрема, в редакціях газети "Запорізька правда", "Літературна Україна" та в журналі "Вітчизна". Один з організаторів Народного Руху України, очолив його оргкомітет. Народний депутат України (з 1990 до 2007 рр.).

    Літературну діяльність розпочав у 1968 році збіркою повістей і новел " А яблука падають...". За повість "Вічні Кортеліси" (1984) отримав Державну премію України ім. Тараса Шевченка. Найвизначнішими творами В. Яворівського критики вважають романи про будівництво та драматичні події весни 1986 року на Чорнобильській АЕС: "Ланцюгова реакція" (1977), "Оглянься з осені" (1979), "Марія з полином у кінці століття" (1988), а також біографічний роман про Катерину Білокур "Автопортрет з уяви" (1982).

    З нагоди дня народження письменника в Великопавлівській сільській бібліотеці-філії організована виставка-персоналія "Володимир Яворівський - людина, борець, письменник".

Віртуальна книжкова виставка до Міжнародного дня людей похилого віку

     

  Міжнародний день людей похилого віку, що відзначається щорічно 1 жовтня, виник з ініціативи Генеральної асамблеї ООН 14 грудня 1990 року. Одним з головних поштовхів до офіційного затвердження цього свята стало стрімке старіння населення.

    Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року. Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.

   Цей день - не лише можливість нагадати всім про людський обов'язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв'язку поколінь. Тяжкі випробування випали на долю ветеранів і людей похилого віку. Та, пройшовши крізь жахи тоталітаризму, голодоморів, війни, репресій, вони зуміли вистояти і пронести через життя найкращі духовні якості покоління - честь, гідність, вихованість, толерантність.

     Міжнародний день людей похилого віку покликаний висловити визнання особам старшого віку за їх внесок у розвиток людського потенціалу та економіки, звернути увагу суспільства на проблеми глобального постаріння населення. Підтримка та повага до літніх людей має бути глибоко усвідомлена кожним громадянином держави, адже турбота про них - це турбота про себе самого в майбутньому!

     До Міжнародного дня людей похилого віку в Великопавлівській сільській бібліотеці підготовлена віртуальна книжкова виставка. До уваги користувачів пропонується добірка різноманітної літератури, яка стосується даної тематики.