Літературний портрет: "Повернення із забуття"

  3 листопада цього року виповнилося 85 років пам'яті з дня смерті Миколи Костянтиновича Зерова (1890-1937), репресованого українського поета, вченого-літературознавця, перекладача, критика, полеміста, майстра сонетної форми і блискучого перекладача античної поезії уродженця м. Зіньків.

  Микола Зеров народився  26 квітня 1890 року в м.  Зіньків на Полтавщині в багатодітній сім'ї вчителя місцевої двокласної школи Костянтина Іраклійовича Зерова. Молодший брат Миколи - Михайло - став поетом і перекладачем відомим під літературним псевдонімом Михайло Орест. Ще один молодший брат - Дмитро Зеров - став ботаніком, академіком.

 По закінченні Зіньківської школи, де його однокласником був майбутній гуморист Остап Вишня, Зеров навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях. У 1909 - 1914 роках - студент історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира.

   1912 року з'явилися друком перші статті та рецензії Зерова в журналі "Світло", газеті "Рада". З 1914 року за наказом попечителя Київського навчального округу Зерова призначено викладачем "давніх мов" до Златопільської жіночої гімназії. З 1917 року Зеров учителює в Другій Київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства та викладає латину. У 1918-1920 роках викладає українознавство в Архітектурному інституті, працює редактором бібліографічного журналу "Книгарь". З осені 1923 року - професор Київського інституту народної освіти.

1924 року було надруковано "Камену" - першу збірку віршів Зерова.

    Глибоке проникнення у філософську сутність буття, вишукана мова, висока майстерність творів Зерова вражали сучасників. Від 1926 року Зеров виступав лише як літературний критик, зосередивши основні зусилля на перекладах та історико=літературних студіях.

    Наприкінці 1934 року Зерова було звільнено з університету. У ніч із 27 на 28 квітня 1935 року Зерова було заарештовано під Москвою.

   20 травня його доправлено до Києва для слідства. Зерова звинуватили в керівництві контрреволюційною організацією і засудили до 10-річного ув'язнення. 

   9 жовтня 1937 року "справа Зерова та ін." була переглянута особливою трійкою УНКВС. Засуджено до розстрілу. Зеров разом з багатьма іншими представниками української культури був розстріляний в селищі Сандармох з листопада 1937 року.