Книжкова виставка: "Пам'ятай про Чорнобиль...Думай про майбутнє!"

                                          "Чорнобиль ніколи не стане минулим"

     14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N945/2006 про постанову цієї пам'ятної дати підписаний президентом 10 листопада 2006 року. Чорнобильська катастрофа - найбільша за всю історію ядерної енергетики. В житті українців Чорнобиль є незагоєною  раною болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети.

     Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів. Ціною свого життя і здоров'я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога. Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС завжди будуть для нас символом громадського подвигу та самопожертви, які заслужили вдячність мільйонів наших співгромадян. Під час страшного лиха вони добровільно зголосилися прийти на допомогу в умовах невідомої на той час небезпеки. На жаль, це коштувало їм підірваного здоров'я, а багато кому і життя. Їх мужні дії допомогли значно зменшити наслідки катастрофи для України та світу.

     Пропонуємо вашій увазі книжкову виставку: "Пам'ятай про Чорнобиль... Думай про майбутнє!",  до Дня Чорнобильської трагедії на якій представлені документи і матеріали щодо історії будівництва ЧАЕС, її експлуатації, аварії та події після Чорнобильської катастрофи.

Виставка-вшанування: "Григорій Сковорода людина на всі часи"

                                                   Він жив, як вчив, і вчив, як жив

    Цьогоріч у грудні виповнилося 300 років від дня народження видатному українському філософу і письменнику Григорію Савичу Сковороді. Він входить до числа 100 великих українців та є одним із 100 символів України. Мислитель, поет, музикант, проповідник... І вічний мандрівник! У кожній з цих іпостасей Григорій Сковорода залишив яскравий слід. Але найглибший залишив Сковорода - мислитель. Своєю творчою спадщиною він і сьогодні залишається разом з народом. І коли б випало мудрецю жити в наші дні, його беззаперечно віднесли б до тих, кого називають авторитетом нації. Невловимий філософ учив простим істинам - шукай себе в собі! Ось ключ до пізнання сенсу життя. Для себе ж бачив сенс життя в скромності, стриманості і аскетизмі, в "усуненні всього непотрібного для придбання потрібного". Цього нехитрого правила дотримувався сам і вчив інших. Безліч цікавих і повчальних афоризмів залишив нам у спадок Григорій Сковорода.

    Перед смертю великий мудрець заповів зробити на надгробку напис: "Світ ловив мене, але не спіймав". Так, Сковорода у своєму повсякденному житті втікав від світу,  ревно беріг свою внутрішню свободу. В такий спосіб утверджував себе як людину, що живе за вимогами й правилами своєї філософії. Але все його складне для розуміння існування має одне просте пояснення: навчительство людей, навчительтво свого народу. Він і словом, і прикладом навчав людей любити передусім Бога, вчитися аби пізнати істину, приборкувати свої почуття, очищати душу від дурних бажань, задовольнятися найменшим і бачити своє щастя у виконанні заповідей любові.

    До цієї ювілейної дати в читальному залі Великопавлівської сільської бібліотеки оформлена виставка-вшанування: "Григорій Сковорода людина на всі часи"

Виставка-застереження: "СНІД - знищення людства"

   1 грудня вся світова спільнота відзначала Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цього дня людство згадує про те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця глобальна проблема. Чума 21-го століття, як часто сьогодні називають СНІД, була офіційно відкрита 5 червня 1981 року в Центрі контролю захворювань США. Синдром набутого імунодефіциту в останні десятиліття поширюється зі швидкістю епідемії. Вперше цей день епідемії відзначався 1 грудня 1988 року. Таке рішення затвердили на міжнародній зустрічі міністрів охорони здоров'я, які обговорювали необхідність обміну інформацією щодо ВІЛ-інфекції та СНІДУ.

   В читальному залі Великопавлівської сільської бібліотеки-філії експонується виставка-застереження "СНІД - знищення людства". На виставці представлено літературу, яка містить інформацію про властивості цього вірусу, про ВІЛ-інфекції та поширення хвороби, про лікування і профілактику СНІДу, стан захворюваності на ВІЛ-СНІД в Україні і заходи проти епідемії. Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім'ю.

Книжкова виставка-діалог: "Прагнення до свободи - вчора, патріотизм і нездоланність - сьогодні, гідна Україна - завтра!"

 Революція Гідності - 

Проти кривди і зла, 

Проти ницої підлості, 

Що із бруду зросла, 

Проти вічної бідності

На найглибшому дні...

Революція Гідності - 

Проти царства брехні!

     Щороку 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Революції Гідності 2013-2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

     З нагоди Дня Гідності та Свободи в Великопавлівській сільській бібліотеці-філії розгорнута книжкова виставка-діалог: "Прагнення до свободи - вчора, патріотизм і нездоланність - сьогодні, гідна Україна - завтра!"

Гордимося своєю мовою і будемо гідними її

 Перейшов усі світи я - 

Є прекрасних мов багато,

Але першою, як Мати,

Серед мов лиш ти є.

Ти велична і проста

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мово - матері уста.

Іван Багряний

  До Дня української писемності та мови в Великопавлівській сільській  бібліотеці  організована книжкова виставка "Гордимося своєю мовою і будемо гідними її". Вона допоможе нашим користувачам здійснити літературну подорож стежками української писемності. Діти познайомляться з історією походження української мови, народною мудрістю, славетними майстрами рідного слова, з добрими порадниками та помічниками - словниками.

   Рідне слово...Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню. Скільки в тобі материнської лагідності і доброти, мудрості земної. Що може бути дорожчим для людини за рідне слово? Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця - українська...

З метою поглиблення знань користувачів про рідну мову, щоб показати її красу і багатство, розкрити її необхідність у житті людини, розвивати бажання вивчати українську мову до Дня української писемності та мови в читальному залі всі мають можливість ознайомитися з виставкою.

   Любити, шанувати і плекати рідну мову - святий обов'язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави. Українська мова має в собі історію нашого народу, всю красу і міць поетичного слова. Чудна мелодія солов'я, могутня пісня лісів і полів, дитячий лепет і мамина колискова - звучить в нашій рідній мові і залишається в пам'яті назавжди.

   Варто пам'ятати, що грамотно володіти державною мовою - це обов'язок справжніх українців, які вболівають за державу, за її цілісність і духовну міць. Бажаємо всім утверджувати рідну  мову, дбати, щоб цей нетлінний скарб служив єднанням між поколіннями, возвеличував Україну й українців. Нехай материнське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом.

Літературний портрет: "Повернення із забуття"

  3 листопада цього року виповнилося 85 років пам'яті з дня смерті Миколи Костянтиновича Зерова (1890-1937), репресованого українського поета, вченого-літературознавця, перекладача, критика, полеміста, майстра сонетної форми і блискучого перекладача античної поезії уродженця м. Зіньків.

  Микола Зеров народився  26 квітня 1890 року в м.  Зіньків на Полтавщині в багатодітній сім'ї вчителя місцевої двокласної школи Костянтина Іраклійовича Зерова. Молодший брат Миколи - Михайло - став поетом і перекладачем відомим під літературним псевдонімом Михайло Орест. Ще один молодший брат - Дмитро Зеров - став ботаніком, академіком.

 По закінченні Зіньківської школи, де його однокласником був майбутній гуморист Остап Вишня, Зеров навчався в Охтирській та Першій київській гімназіях. У 1909 - 1914 роках - студент історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира.

   1912 року з'явилися друком перші статті та рецензії Зерова в журналі "Світло", газеті "Рада". З 1914 року за наказом попечителя Київського навчального округу Зерова призначено викладачем "давніх мов" до Златопільської жіночої гімназії. З 1917 року Зеров учителює в Другій Київській гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства та викладає латину. У 1918-1920 роках викладає українознавство в Архітектурному інституті, працює редактором бібліографічного журналу "Книгарь". З осені 1923 року - професор Київського інституту народної освіти.

1924 року було надруковано "Камену" - першу збірку віршів Зерова.

    Глибоке проникнення у філософську сутність буття, вишукана мова, висока майстерність творів Зерова вражали сучасників. Від 1926 року Зеров виступав лише як літературний критик, зосередивши основні зусилля на перекладах та історико=літературних студіях.

    Наприкінці 1934 року Зерова було звільнено з університету. У ніч із 27 на 28 квітня 1935 року Зерова було заарештовано під Москвою.

   20 травня його доправлено до Києва для слідства. Зерова звинуватили в керівництві контрреволюційною організацією і засудили до 10-річного ув'язнення. 

   9 жовтня 1937 року "справа Зерова та ін." була переглянута особливою трійкою УНКВС. Засуджено до розстрілу. Зеров разом з багатьма іншими представниками української культури був розстріляний в селищі Сандармох з листопада 1937 року.

Арт - терапія: "Аплікація - Золоте дерево".

    2 листопада у Великопавлівській сільській бібліотеці-філії для діток-переселенців пройшов захід з арт-терапії: "Аплікація - золоте дерево з природніх матеріалів, який провела мобільна команда міжнародної  гуманітарної організації "Інтерsos". 

   Дітки малювали, спілкувалися, весело проводили своє дозвілля. Такі заходи є особливо важливими у теперішній час, адже вони допомагають дітям та дорослим відволіктись від війни фізично і психологічно.