Патріотичний флешмоб: " Єдина! Вільна! Неподільна!

     24 серпня на подвір'ї Великопавлівського СБК зібралися всі бажаючі на святкування Дня Незалежності України. Розпочала святковий вечір ведуча Церковна А. Ю., яка звернулася до присутніх з вітальними словами та коротенько розповіла історію свята. Потім до односельців звернувся староста Переятенець Я. О. який теж привітав односельців зі святом. Музичне вітання подарувала Іванна Тихоненко "Україна - це ми", тріо хлопчиків подарували глядачам пісню "Юні козаки", а дошкільнятка розповіли віршики про Україну. А на завершення чудовими композиціями насолоджувалися глядачі від Народного самодіяльного духового оркестру.

    У цьому році нашій молодій і прекрасній, волелюбній і незалежній державі виповнилося 30 років. Це один із найважливіших ювілеїв. Це чудовий час для розвитку сильної і неповторної країни. Позаду залишився тернистий шлях боротьби за незалежність, попереду – нелегкий і непростий процес розбудови нової демократичної держави.

      Україна славна земля з довгою історією, яку творив волелюбний народ. Багатовікова історія українського народу – це літопис життя і боротьби народу-великомученика, на долю якого випало багато випробувань, чимало лиха…

       Україна – це наша земля, рідний край, країна зі славною історією, мудрими людьми, чарівними піснями, що дивують світ, багатими народними традиціями, мальовничими картинами природи.

Любімо Україну! Пишаймося нею! Бережімо рідну землю, українську мову, національну гідність!

       Нехай Україна квітне, нехай небо буде чистим і мирним, нехай люди будуть щасливими і здоровими! Зі святом!

    Для присутніх була  оформлена  книжкова виставка «Єдина! Вільна! Неподільна!», на якій експонувалися цікаві книги з історії нашої держави та книги про історичних постатей, які відіграли значну роль на шляху здобуття незалежності України.

     Зберегти незалежність, збудувати міцну державу – наш святий обов’язок перед попередниками, які були корінням, джерелом української державності, які залишили нам у спадок любов до Батьківщини, вивірені часом і випробуваннями кращі риси народної душі, національного характеру. Ось чому, працівники бібліотеки приділяють велику увагу популяризації літератури з історії української державності.

Свято села:" Моє рідне село! Моя добра, мала Батьківщина!

     День села – це важлива і хвилююча подія для кожного сільського жителя. Це не просто свято, це свідчення єдності та самоорганізації. Яскравим дійством стало святкування Дня села у Великій Павлівці  у суботу 21 серпня.

   З самого ранку линули мелодії над селом. До цього свята з року в рік тут підходять креативно, тож нічого дивуватися що й цього року на урочистості й веселощі завітали жителі з усього села. В цей день село, як завжди, радо зустрічало гостей, які з’їхались з різних куточків України, щоб згадати дитинство, юність, поділитись думками, розповісти про себе. 

    Ще за довго до початку урочистостей та святкового концерту, люди збиралися біля місцевого будинку культури. А воно й не дивно, адже організатори подбали про наповнення заходу: на дітвору чекали батут та надувна гірка, катання на машинках, а поруч проходила жвава торгівля різними смаколиками.

   Розпочала свято ведуча Шпигоцька Л. П., яка привітала щирими словами односельців і далі вела святкову програму. Із теплими словами до своїх жителів звернувся староста Переятенець Ярослав Олексійович. Вітаючи односельців зі святом, подякував людям, які небайдужі до проблем громади та беруть активну участь у житті села, зокрема, тим, хто допомагав під час підготовки до святкування. Щиро вітали присутніх та бажали всім мирного неба над головою, добра та достатку і впевненості у завтрашньому дні гості свята - заступник міського голови Альона Олексіївна Кришталь.

Вже стало доброю традицією на святі села відзначати кращих із кращих. Не оминули цю традицію і цього року. До урочистого концерту підійшли з творчістю та гумором. Готувалися серйозно. Адже таке дійство у селян буває практично раз на рік. Назвали і тих хто народився цього року в селі, і хто став на весільний рушник, довгожителів, хто святкував цього дня день народження, пари, які прожили у шлюбі 50-60 років. Усі були нагороджені подарунками від Зіньківської міської ради. 

Усі привітання супроводжувалися чудовими піснями та музичними композиціями. Кожен виступ викликав у глядачів бурю веселих і позитивних емоцій та бурхливі оплески. Високий рівень виконавської майстерності в поєднанні з природнім талантом демонстрували учасники художньої самодіяльності Великопавлівського СБК, даруючи свої музичні вітання.

Павлівчани привітно зустріли гостей із Зіньківського Територіального центру соціальних послуг, які вітали з святом душевними  та жартівливими музичними композиціями.

Всіх присутніх вразив виступ Великопавлівського народного самодіяльного духового оркестру під керівництвом Пилипенка О.О.

Також на свято був запрошений гурт Троїстих музик під керівництвом Петренка М. В. 

По закінченню концертної програми на всіх чекала смачна польова каша, шашлики. Всі бажаючі мали змогу сфотографуватися біля гарно оформлених фотозон.

А на завершення усіх чекала святкова дискотека від Володимира Горобця.

Щиро вдячні всім, жителям села за теплу атмосферу, активну участь у святкуванні, а спонсорам - за фінансову та організаційну підтримку. Це свято вже стало гарною традицією, яка збирає у дружнє коло всіх односельчан. Свято закінчувалося, та людям не хотілося розходитись по домівках, адже позитивні емоції і радість переповнювали кожного, хто завітав цієї погожої днини на свято рідного села Велика Павлівка.

Народознавча інформинка: "Прийшов Спас - йде вже літечко від нас"

                 Народознавча інформинка:" Прийшов Спас - йде вже літечко від нас"

                                                            Яблучний спас

                                                             З історії свята

    19 серпня всі свідомі християни святкують Яблучний Спас, а в церковному календарі цей день записаний як Преображення Господнє. В історії свята таїться багато цікавих фактів. Після того, як князь Володимир освятив Київську Русь і запровадив християнство, народ ще деякий час не приймав нову віру. І щоб якось привернути їх увагу, перейняли деякі свята з язичництва, так як люди не хотіли відмовлятися від своїх традицій і звичаїв. Саме так в календарі з`явилися деякі язичницькі свята. 19 серпня відзначали збір врожаю яблук. Такі дні були присвячені Богам Спасам, звідки і взяли назви медовий, яблучний і горіховий Спаси. У ці дні освячували плоди свого врожаю і вшановували пам'ять загиблих воїнів.

    Не варто забувати основну версію християн, що свято Спас назване на честь Ісуса Спасителя, якому і присвячені три літні свята. У православних храмах 19 серпня проходять святкові літургії та богослужіння на честь Преображення Господнього.

  Євангелісти описали цю подію так: під час того, як Ісус з учнями Петром, Іоанном та Яковом піднялися на гору для молитви, обличчя і одіяння Ісуса освітилося яскравим білосніжним світлом, а поруч з перетвореним вчителем Євангелісти побачили апостолів Мойсея та Іллю. Ісус сказав, щоб ніхто й словом не обмовився про те, що сталося до його воскресіння. Так і дійшла до нас історія Преображення Господнього.

    19 серпня наші пращури несли до храмів святити яблука, до цього дня їсти їх не можна, так як вірили, що якщо батьки будуть їсти яблука до Спаса - їх дітям на небі не дістануться від Бога гостинці у вигляді райських яблук. Матері, які втратили своїх дітей, повинні були віднести на могилки померлих освячені яблука. На Яблучний Спас було прийнято пригощати незаможних, сиріт і бідняків яблуками, а хворим відправляли гостинці додому.

     У церкву одягалися в білий одяг, нагадуючи про Преображення Господнє. У Яблучний Спас вірили, що яблука володіють чарівними властивостями, тому загадували бажання, перед тим як з'їсти освячене яблуко, а деякі з дівчат ворожили на шкірці. Не дарма пращури вважали яблуко чудодійним фруктом - адже з'їдаючи по яблуку щодня - ви забезпечите себе особливо важливим вітаміном С. і забудете про нездужання пов'язані з імунною системою, а також, яблука багаті залізом, фолієвою кислотою і магнієм, що важливо для зміцнення нашого організму.

    У Спас дбайливі господині не забували спекти смачні пироги з яблук, пригощаючи родичів і сусідів. Закінчували день колективними виходами в поля, для того, провести літо. Виконували народні пісні і танці. А наступного дня зустрічали осінь і готувалися до нового сезону.

   До наших часів не зовсім збереглися традиції, і мало хто святять яблука і не їсть їх до Яблучного Спаса, але це свято зайвий привід нагадати собі і близькому нашу історію, яку ми повинні шанувати, і не полінуватися віднести яблука до церкви посвятити і пригостити рідних, друзів і колег, а ввечері до десерту подати ароматний яблучний пиріг, який такий простий у приготуванні. Порадуйте себе і своїх близьких! І смачно і корисно.

 

Виставка-інсталяція: "Єдина! Вільна! Неподільна!"

    23 та 24 серпня наша країна відзначає два головні державні свята - День Державного прапора України та 30-ту річницю Незалежності України. 

   Бути українцем - значить пишатися своєю країною. Українці пишаються тим, що будують незалежну державу і духовно "повертаються" у родину народів Європи, виконуючи заповітну мрію багатьох поколінь українських патріотів. Тільки почуття любові й глибокої гордості за Україну разом із твердою вірою в її світле та величне майбутнє, у святість цієї прекрасної землі дає кожному українцеві, незалежно від того, молодий він чи сивий, чи живе в Україні, чи в інших краях, право стверджувати: це моя країна, мій народ, моя Україна!

   З нагоди Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України у читальному залі Великопавлівської сільської бібліотеки філії №9 оформлена виставка-інсталяція:" Єдина! Вільна! Неподільна!" 

    Матеріали книжкової виставки дають змогу відвідувачам побачити минуле і сучасне України, нелегкий процес державотворення, згадати імена та постаті великих українців, котрі в різні часи прославили Україну. Також представлені матеріали про захисників Батьківщини, які сьогодні відстоюють суверенітет і захищають територіальну цілісність нашої держави.

 

Книжкова виставка: " У звичаях, традиціях народу ти душу України Пізнаєш"

    Бібліотекарі  Великопавлівської сільської бібліотеки філії №9 в читальному залі книгозбірні організували книжкову виставку: "У звичаях, традиціях народу ти душу України пізнаєш..."

   Читачі бібліотеки мають нагоду ознайомитися з літературою, яка розповідає про те, що в серпні ми відзначаємо три християнських народних свята - три Спаса. Слово "спас" - скорочена назва, створене народом, від форми "рятівник", яким церква вважала саме Ісуса Христа: 14 серпня - медовий Спас, або Маковея. В церковному календарі - це день семи мучеників Маковеїв. 19 серпня - свято Преображення Господнє, або Яблучний спас. У цей день Христос явився своїм учням у світлі божественної слави, демонструючи єдність Святої Трійці. 29 серпня - третій Спас, або  як в народі кажуть Горіховий, встановлене церквою на честь перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного образу Господа Ісуса Христа.

     14 серпня. Перший Спас. Спас на воді. Медовий спас. Маковея. Свято Маковея одне з найпоетичніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається "маковійчик" або "маковейка" і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник. Обрядовою їжею цього дня є "шуліки". Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки люблять діти.

Історичний альманах: "День хрещення Русі: погляд через віки"

   День пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича відзначається 28 липня. Він був онуком святої княгині Ольги, день пам’яті якої відзначають 24 липня.

  Князь Володимир не тільки сам навернувся до християнства, але й посприяв тому, що християнство стало державною релігією Київської Русі. У зв’язку з цим 28 липня в Україні — державне свято — День Хрещення Київської Русі.

Народився майбутній князь 954 року в Києві. Період його князювання в Києві тривалий — 35 років — від 980 до 1015 року.

   Існує багато версій щодо часу і місця хрещення князя. Літопис говорить про 988 рік. А ось щодо місця, то найбільша суперечка існує чи в Херсонесі, чи в Києві. Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Якщо хрещення киян відбулося більш-менш без насильства, то в інших удільних князівствах, як згадує літопис, княжі воєводи хрестили мечем і вогнем.

 Саме тут, у момент першого Хрещення нашого народу князем Володимиром, народилася східнослов'янська православна цивілізація. І саме Київ став містом-основоположником історичної, культурної, моральної й духовної епохи в житті  всіх слов'янських народів, центром християнства, центром духовного збагачення.
За наказом князя збудували чимало храмів, зокрема Десятинну церкву в Києві.

  Проте християнство на українських землях появилося задовго до Володимирового хрещення. Поширення християнства на українських землях датують І ст., пов’язуючи з легендарним перебуванням на Київських пагорбах апостола Андрія Первозваного; його ж перебування з місією в Криму історики загалом не ставлять під сумнів. Більш чіткі історичні дані є про перших християн-мучеників в Криму, зокрема тут загинув мученицькою смертю один з перших Римських архиєреїв Папа Климентій І. Його голову пізніше відшукали св. Кирило та Мефодій.

   Різноманітні джерела говорять про хрещення Київського князя Аскольда у 860 р. під час походу на Константинополь. Є припущення, що тоді ж князь намагався хрестити і киян, навіть привіз єпископів для створення церковної структури. Проте 882 р. його вбили, а релігійна реформа провалилася через сильний спротив язичників.

   Проте християнські спільноти в Києві залишилися, про що свідчить договір Русі з Константинополем, укладений при князю Ігорю в 941 р. Х ст.

І вже нове піднесення християнства на Русі розпочалося при святій княгині Ользі, яка визнана також рівноапостольною.

Натомість на західноукраїнських землях християнство поширилося у ІХ-Х ст. з Моравії, де Церкву заснували рівноапостольні св. Мефодій і Кирило.

  Тому хрещення Русі князем Володимиром було продовженням тривалого процесу християнізації Київської Русі.

Згідно з «Повістю минулих літ», 988 року Київський князь Володимир Святославич під час Хрещення народу  промовив таку молитву: Боже великий, що сотворив небо і землю! Поглянь на новії люди свої! Дай же їм, Господи, узнати Тебе, істинного Бога, як ото узнали землі християнськії, і утверди в них віру правдиву і незмінную. А мені поможи, Господи, проти врага-диявола, щоб, надіючись на Тебе і на твою силу, одолів я підступи його!

  Офіційним державним святом День Хрещення Київської Русі — 28 липня — став згідно з указом Президента України Віктора Ющенка у 2008 році. Слід додати, що 28 липня вважається днем смерті Князя Володимира, а саме хрещення, найбільш ймовірно, відбулося 14 серпня (за новим стилем).

Книжкова виставка: "Іван Дзюба - український літературознавець, критик, громадський діяч"

  Цього року Україна відзначає два ювілеї - тридцятиріччя проголошення Незалежності та двадцятип`ятиріччя Конституції України. А 26 липня 2021 року літературознавцю, письменнику, громадському і політичному діячу Івану Дзюбі виповнюється 90 років.

 

… Ще не було епохи для поетів,

але були поети для епох!

Ліна Костенко

 

Іван Михайлович Дзюба народився 26 липня 1931 року на Донеччині. Закінчив Донецький педагогічний інститут (1953 р.), аспірантуру Інституту літератури АН УРСР (1956 р.).  Його ім’я  добре відоме і в Україні, й поза її межами, а життєвий шлях є взірцем патріотичного служіння вітчизняній науці й культурі.

Дзюба Іван Михайлович – учений-літературознавець, письменник, громадський і політичний діяч, Герой України (2001). Працював у видавництвах та редакціях журналів і газет. У 1992-1994 рр. – міністр культури України, з 1998 р. – голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

За гострі публіцистичні праці й відкриті виступи на захист української інтелігенції, самвидавські матеріали і за безпрецедентну працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» він зазнав переслідувань і навіть арешту в 1972 р. ( 1973 р. – звільнений, 1990 р. – реабілітований).    

В особі талановитого літературознавця гармонійно поєднуються громадянська мужність, яскраві риси вченого та організатора науки, подвижника культурного і громадського життя, людини виняткової чуйності й душевної щедрості.

Іван Дзюба є автором понад 400 наукових праць, зокрема 14 монографій і збірників статей, присвячених найактуальнішим проблемам історії та сучасного стану вітчизняної літератури й культури, відродженню національної духовності українського народу. Передусім це – «Звичайна людина» чи міщанин?», «На пульсі доби» (1981), «Автографи відродження» (1986), «Застукали сердешну волю» (1995), «Між культурою і політикою» (1998), «Спрага» (2000), редактором 10-томної серії «Україна. Антологія пам'яток державотворення X—XX ст.», упорядником її 5-го тому «Романтики національного відродження (1800—1863 роки)» (2009), співавтором сценаріїв стрічок «Тарас Шевченко.  Заповіт» (1992, 3 с., «Поет і княжна»), «Тарас Шевченко. Заповіт» (1997, 7 с., «На цій окраденій землі»), «Тарас Шевченко. Заповіт» (1997, 8 с., «Душа з призначенням прекрасним»), «Тарас Шевченко. Заповіт» (1997, 9 с., «Доле моя, де ти?»), «Поет і княжна» (1999, у співавт.) та ін.

Його праці, видані в перекладах російською, англійською, французькою, італійською, китайською та іншими мовами, завжди підносили й підносять авторитет української науки, літератури й публіцистики у світі.

До 90-річчя від дня народження І. М. Дзюби (1931), українського літературознавця, публіциста, правозахисника в Великопавлівській сільській бібліотеці філії  підготовлена  книжкова виставка, яка містить  літературу, що висвітлює життя та діяльність І. М. Дзюби, твори, в яких автор виступає як рецензент, перекладач, редактор.