Літературна подорож з Джанні Родарі

 

               Всі виросли з його казками

23 жовтня виповниться 100 років від Дня народження дуже відомої людини – «батька» Цибуліно, Джельсольміно: італійського письменника-казкаря   Джанні Родарі. Бібліотекарі Великопавлівської сільської бібліотеки-філії пропонують вашій увазі маленьку розповідь про цю чудову людину й прекрасного дитячого письменника. 

  Вся творчість італійського письменника й журналіста Джанні Родарі проникнута почуттям радості, від цього прекрасного світу, в якому ми живемо. Сам письменник вважав, що дитяча книжка повинна бути веселою та яскравою як іграшка. Бо іграшки й книжки можуть навчити дітлахів тому, чому вони ніколи не навчаться.

    Народився Джанні Франческо Родарі 23 жовтня 1920 року. В містечку Оменья в Італії. У пекаря Джузеппе Родарі було троє дітей, усі хлопчики: Марко, Чезаре й наймолодший Джанні.  Мама Маддалена й тато Джузеппе намагалися дати своїм синам найкраще: читали, малювали, співали разом з ними. 

 

    Малий Джанні був хворобливою дитиною. Любив музику – грав на скрипці, непогано малював – хотів стати великим художником, й дуже багато читав. Коли Джанні було 10 років помер тато. Сім'я й так була не багата, а тут… Мама разом з синами повертається до себе на батьківщину в містечко Варесотто. Грошей, щоб навчатися у пристойній школі не було, вчився Джанні в семінарії – бо там одягали й годували. Мама вибивалася з сил, щоб прогодувати дітей. А семінарія давала диплом і право бути сільським учителем. Ким тільки не працював Родарі: розносив газети, був гувернантом в багатому домі, вчителював у молодших класах. І це все за не повні 18 років! Мабуть з часом світ дізнався про Родарі, як про педагога новатора, на уроках якого ніхто б не дрімав… Проте він не полишав мрію мати вищу освіту, писав вірші й перші оповідання. Навчався в Католицькому університеті Мілана. Друга світова війна зламала не одне життя. Не пройшла вона й повз Джанні. Захоплення ідеями Муссоліні швидко минуло, особливо, коли загинули його близькі друзі, а брат Чезаре потрапив до концтабору. Джанні приєднався до Руху Опору. Працюючи в газеті «Уніта» Родарі писав вірші і книжки для дітей. Був головним редактором журналу для дітей «Піонер». Саме на його сторінках з`явилися і перші книжки Родарі: «Пригоди Цибуліно», «Книжка веселих віршиків». Уже в 1953 році діти інших країн змогли прочитати і полюбити героїв із «Пригод Цибуліно». А вже мультказка знята в 1961 році й досі не сходить з екранів, й користується заслуженою любов'ю дітей. 

    Мабуть у кожного в дитинстві були іграшки, що зображали героїв «Пригод Цибуліно». У мене й досі зберігаються ялинкові прикраси: Цибуліно, Дядько Виноградинка, Сеньйор Помідор, Кум Гарбуз…Прикрашаєш ялинку – і щоразу повертаєшся в дитинство. 

Не одне покоління захоплювалося його «Казками по телефону» (він розповідав своїй маленькій донці Паолі), а книга «Джельсольміно в Країні брехунів» нікого не залишила байдужим.

   Нарешті до Джанні Родарі прийшло й світове визнання: в 1970 році він отримав премію Г. - Х. Андерсена, як найкращий дитячий письменник. Казки його давали дітям відчуття впевненості в тому, що добро повинне перемогти, а попереду чекає щось хороше. А для дітей, мені здається, це дуже важливо. 

    Навіть не віриться, що Родарі виповнюється 100 років. Герої його книжок живуть поряд не з одним поколінням дітей. Письменник прожив лише 60 років. Сподіваємося, що за все те хороше, що він написам для дітей, для нього десь там є планета «Новорічних ялинок». Отож скажемо Джанні Родарі італійською, щоб він зрозумів: «Non ti dimenticheremo mai» - «Ми вас ніколи не забудемо, сеньйоре Джанні». 

  

Перегляд літератури "У дзеркалі книг Бориса Олійника"

         До 85 - річниці від дня народження легендарного українського поета, публіциста, громадського діяча, академіка НАН України, голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, Героя України Бориса Олійника, у Великопавлівській сільській бібліотеці бібліотекарі підготували перегляд літератури " У дзеркалі книг Бориса Олійника".

    Борис Олійник дебютував у літературі 1959 року книжкою-нарисом "За Північним Дінцем". Перша збірка віршів "Б'ють у крицю ковалі" вийшла у 1962 році.

    На сьогодні Борис Ілліч - автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які перекладалися російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Найвідоміші збірки: "Б'ють у крицю ковалі", "Двадцятий вал", "Відлуння", "Сива ластівка", "Дума про місто", "Міра".

    Основний жанр - поетичний, виступав також у публіцистиці. Борис Олійник - ціла епоха в українській літературі, а його митецька й людська доля - один із яскравих прикладів існування поета, людини творчої у тоталітарному суспільстві.

    В історії української літератури ім'я Бориса Олійника стоїть поряд з іменами Василя Симоненка, Ліни Костенко, Івана Драча, Дмитра Павличка, Віталія Коротича, Миколи Вінграновського та багатьох інших їхніх ровесників, чиї творчі пошуки формували літературне покоління "шістдесятників" з їхніми злетами та поривами за залізні рамки "соціалістичного реалізму".

Бібліокафе "Книжкова смакота"

      До Міжнародного дня кухаря та кулінара у Великопавлівській сільській  бібліотеці-філії облаштовано бібліокафе «Книжкова смакота».

    Щорічно 20 жовтня кулінари всього світу відзначають своє професійне свято, яке заснував конгрес Всесвітньої асоціації кулінарних співтовариств  у 2004 році. Це відмінний привід порадувати рідних чимось смачним й незвичайним власного приготування, скориставшись рецептами та порадами з книг, представлених на виставці, або просто сходити в улюблене кафе, а заодно привітати їхніх кухарів.

Книжкова викладка "Научіть нас, козаченьки, славу повернути"

      14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, в нашій державі відзначається День українського козацтва та День Захисника України.

    Свято встановлено з метою вшанування мужності, бойового подвигу та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, самовідданості тих, хто присвятив своє життя служінню українському народу, збереженню та розвитку національних військових традицій і звитяг, сприянню подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

   В Великопавлівській сільській бібліотеці-філії бібліотекарі організували книжкову викладку, яка висвітлює  найважливіші події, пов'язані з історією українського козацтва та сучасністю нашої держави.

    В читальному залі для читачів представлені книги, які розповідають про основні етапи розвитку військового мистецтва з давніх часів і до наших днів, про Збройні Сили незалежної України, події в зоні АТО.

   Діти-читачі можуть познайомитися з книгами про славні козацькі традиції, про видатних представників козацької доби та художніми творами про козацькі часи.

  Запрошуємо всіх бажаючих до бібліотеки.

Виставка-персоналія "...Він був одним із батьків українського театру"

        Виставка-персоналія "...Він був одним із батьків українського театру" : до 175-річчя від дня народження І. Карпенка-Карого.                    

      Видатний драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру, Іван Карпович Тобілевич (псевдонім – І. Карпенко-Карий, 1845-1907) належить до тих славних діячів вітчизняної культури, якими пишається наш народ. Продовжуючи традиції  

Т. Шевченка, він відіграв велику роль у боротьбі за реалізм, народність, ідейність української літератури й театрального мистецтва.

    Драматургія І. Карпенка-Карого своєрідно підсумувала майже столітній розвиток української драматургії, піднявши її на новий рівень. Вражаючи тематичним і жанровим багатством, вона у своїй цілісності являє собою різноманітну картину життя України протягом століть. В художній розробці історичного чи фольклорного матеріалу далекого минулого досить відчутним є зв’язок з тогочасними життєвими проблемами. Твори Карпенка-Карого багатьма своїми елементами входять в ідейно-естетичний контекст нової європейської драми.

   За двадцять років творчої діяльності І. Карпенко-Карий написав близько двох десятків п’єс різних жанрів. Серед них – побутові драми з життя села, гостросатиричні комедії, історичні трагедії тощо. Його п’єси засвідчили дальший розвиток української класичної драматургії.   

                                                                 

Книжкова виставка "Агата Крісті - королева детективів"

    15 вересня  весь світ відзначає 130 років від дня народження Агати Крісті, майстрині детективного жанру, авторки творів про Еркюля Пуаро та міс Марпл.
     Агата Мері Кларісса Крісті, уроджена Міллер-англійська письменниця, відома своїми детективами, автор 66 детективних романів та понад 100 оповідань. Мільярд примірників її книжок видано лише у Великій Британії, і ще мільярд - у 103 інших країнах світу. Детективи Крісті мали нечувану популярність; критики та прихильники охрестили письменницю "Королевою детективу".
    Шановні користувачі! Бібліотекарі Великопавлівської сільської бібліотеки філії підготували книжкову виставку "Агата Крісті - королева детективу", де до вашої уваги презентуються книги із фонду бібліотеки.

                 .         

Перегляд літератури "Величний символ моєї держави Прапор миру, вірності і волі"

Державний прапор України –

Це стяг із двох подовжніх смуг.

Він символ вільної людини,

У ньому український дух!

У синім – небо Батьківщини,

Його безкрайність і блакить,

І вище нього, Україно,

Хай пісня нації летить!

У жовтім кольорі – колосся,

Багатство нашої землі.

Щоб у достатку всім жилося,

І в люднім місті, і в селі.

Нехай він нас завжди єднає,

Його із гордістю несуть.

А світ, побачивши, впізнає:

Під стягом Українці йдуть!

   Одним із найважливіших елементів процесу становлення української державності стало визначення національної символіки як невід'ємної ознаки незалежності. Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України та Державний Гімн України.
    Український прапор - це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба, який уособлює споконвічне прагнення народу до миру, праці, краси та багатства рідної землі.
    Упродовж історичного розвитку жовто-блакитний прапор був символом боротьби за національні й соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України. Державний Прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
    Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року, а у серпні 2004 року Президент України підписав Указ Про День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.
     Бути українцем - значить пишатися своєю країною. Українці пишаються тим, що будують незалежну державу і духовно "повертаються" у родину народів Європи, виконуючи заповітну мрію багатьох поколінь українських патріотів. Тільки почуття любові й глибокої гордості за Україну разом із твердою вірою в її світле та величне майбутнє, у святість цієї прекрасної землі дає кожному українцеві, незалежно від того, молодий він чи сивий, чи живе в Україні, чи в інших краях, право стверджувати: це моя країна, мій народ, моя Україна!
    З нагоди Дня Державного Прапора України та Дня Незалежності України у Великопавлівській сільській бібліотеці бібліотекарі організували перегляд літератури: "Величний символ моєї держави Прапор миру, вірності і волі"