10 вересня 1894 року народився великий український митець - Олександр Довженко. Остап Вишня казав, що Довженко "завжди говорив не про те, що було, і не про те, що є, а про те, що колись буде". Мріяв усю землю перетворити на розкішний квітучий сад. Його називали "живим акумулятором ідей".
В української літератури саме Довженко, видатний кінорежисер і водночас письменник, започаткував новий жанр - кіноповість, тобто повість, написану з урахуванням специфіки кіно. Митець писав свої твори, щоразу думаючи про те, як вони виглядали би на екрані. Тож засоби кіномистецтва, його прийоми були складовою його індивідуального стилю.
Трагічна доля Довженка. Досить сказати лише, що йому забороняли жити в Україні, яку він любив усім серцем - є прикладом того, як в той час ставилися до талановитих українців.
Олександром Довженком захоплювалися українські поети, письменники: Андрій Малишко, Олесь Гончар, Павло Загребельний та інші. Чарлі Чаплін високо цінував творчість українського режисера і в одній зі своїх промов сказав, що "слов'янство поки що дало світові в кінематографі одного видимого митця, мислителя та поета - Олександра Довженка".
З матеріалами книжково-ілюстративної виставки можна ознайомитися у Великопавлівській сільській бібліотеці-філії
Немає коментарів:
Дописати коментар