"...Великий Боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертно ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар..."
Дмитро Павличко
Бабин Яр... Одна з найстрашніших сторінок літопису зла і страждань, написана людською кров`ю. Наша пам'ять. Наш біль. Страчені в Бабиному Яру - це тисячі зруйнованих людських доль. Тисячі родин, що їх винищили цілими поколіннями. Час може зарубцювати рани. Та він безсилий загасити нашу пам'ять. Забути - означає зрадити. Ми схиляємо голови перед усіма жертвами Бабиного Яру.
Трагедія Бабиного Яру залишається й досі темою історичних та наукових досліджень, темою творчості письменників, художників, поетів.
Розгорнута в читальному залі Великопавлівської сільської бібліотеки тематична книжково-ілюстративна виставка "Бабин Яр: символ вічної скорботи" мовою книг, художніх та історичних творів розповідає про страшні події в Києві під час німецької окупації в роки Другої світової війни.
Сьогодні йде покоління останніх свідків трагедії Бабиного Яру. Представлені на виставці книги - неоплачений борг перед ними, перед нашим народом, перед власною совістю.
Немає коментарів:
Дописати коментар