Книжкова виставка-портрет: "Остап Вишня - чародій сміху"

 Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, його веселих усмішок, іскрометних гуморесок, гострих фейлетонів і сатиричних памфлетів. Адже Остап Вишня є неперевершеним майстром сміху.

Остап Вишня умів творити комічні характери й ситуації насамперед тому, що добре відчував природу смішного, бачив його життєве підгрунтя.

Особливе місце в творчості гумориста посідає тема любові до рідної природи, змалювання її казкової краси, яка знайшла своє втілення в неповторних "Мисливських усмішках". Остап Вишня усе життя був заповзятим мисливцем. Але ця пристрасть у нього була особлива: він ніколи не вбивав ні звірів, ні птахів. "Остап Вишня - справжній мисливець, і при тому поет полювання",- писав М. Рильський.

М'якість і лагідність, скромність і талановитість - прикметні ознаки Вишневого гумору. В усмішках митця відсутні образа, зневага до того, кого він узявся висміяти у своїх творах. Усмішки Остапа Вишні, манеру письма не сплутати ні з  чиєю, бо він сміявся не з ненависті до людини, а з любові до неї: "Умираючи, кажу вам усім: ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші..."

До останніх років життя письменник віддавав свій талант і натхнення народові. "Мою роботу рецензував народ!" - так поціновував свою літературну працю Остап Вишня, який жив і писав для народу, про народ і в ім'я народу, чиїми щирою любов'ю і великою повагою митець дуже пишався.

Великий сміхотворець Остап Вишня зробив неоціненний внесок у скарбницю національної літератури, проклавши шлях українській сатирі й гумору в новітню добу.

До 70-ї річниці від дня смерті

великого чародійника сміху
  Остапа Вишні
у Великопавлівській сільській  бібліотеці презентовано
  книжкову виставку -портрет
"Остап Вишня - чародій сміху"

Ювілейна поличка: "Наш сучасник Герберт Уелс"

    21 вересня виповнюється 155 років від дня народження Герберта Уелса ( 1866-1946), англійського письменника-фантаста.   Родоначальник науково-фантастичної літератури 20 століття і найбільший майстер критичного реалізму, Герберт Уеллс за своє творче життя написав близько 40 романів і багато томів оповідань, кілька десятків творів з філософської, соціологічної та історичної проблематики з політичними і соціальними прогнозами, кілька книг для дітей і автобіографію.

   Герберт Джордж Уеллс народився 21 вересня 1866 року в передмісті Лондона Бромлі, в родині крамаря. З самого дитинства хлопчик звик до читання. У 1888 році Герберт закінчив Лондонський університет, а ще через три роки отримав два вчених звання з біології (згодом — доктор біології) і став викладачем точних наук в коледжі. Тоді ж він почав писати статті, а в 1893 році професійно зайнявся журналістикою.

   Першим художнім твором Уеллса став фантастичний роман «Машина часу» (1895), завдяки якому він відразу ж здобув популярність і світове визнання. Потім пішли книги «Острів доктора Моро» (1896), «Людина-невидимка» (1897), «Війна світів» (1898), «Перші люди на Місяці» (1901), «Їжа Богів» (1904) та інші. Ці твори принесли письменникові славу самого значного експериментатора в жанрі науково-фантастичної літератури, показавши його здатність зробити правдоподібною саму зухвалу вигадку.

    Вже в цих романах Уеллс позначав проблему долі людського суспільства в світі, де технологія і науковий розвиток просуваються дуже швидко. Письменник виступав за обережність і поступовість в політиці, науці та суспільному житті. Багато своїх робіт він присвятив соціальному критичному аналізу, в яких говорив, що розвиток суспільства в рамках буржуазного ладу закінчиться виродженням і загибеллю людства.

Був у творчості Уеллса і цикл любовно-психологічних творів на тему шлюбу, свободи відносин і рівності між статями, з яких найбільш відомі: «Любов і містер Льюішем» (1900), «Анна-Вероніка» (1909), «Новий Макіавеллі» (1911), «Шлюб» (1912), «Пристрасні друзі» (1913 ), «В схованках серця» (1922), «До речі про Долорес» (1938).

Як письменник-соціолог Уеллс все життя був вірний головній темі і завданню творчості: переконати людей віддати всі сили побудові прекрасного майбутнього. Він мріяв про створення єдиної Світового Держави «без королів, меж і націоналізмів» і зізнавався, що єдина книга, в якій заявлені його істотні ідеї, це «Що ми творимо зі своїми життями?» (1931), а найважливішим своїм трудом вважав « Праця, багатство і щастя людства»(1932). Однак довгі роки в списках бестселерів з даних його творів була книга «Нарис історії» (1920).

Починаючи з роману «Напередодні» (1927), письменник зайняв активну антинацистськуц позицію. У книзі «Святий терор» (1939) Уеллс описав психологічний розвиток сучасного диктатора,   Сталіна, Муссоліні і Гітлера . Його остання книга «Розум на краю безодні» (1945) сповнена песимізму щодо майбутніх перспектив людства.

Твори Уеллса переведені на багато мов світу, за його романами поставлено кілька фільмів. Він тричі був у Росії — в 1914, 1920 і 1934 роках. Його бесіда з В.Леніним стала відома завдяки книзі «Росія в імлі» (1920). Практично все життя Уеллс прожив у Лондоні, часто виступав з лекціями і багато подорожував, був двічі одружений.

Помер Герберт Уеллс 13 серпня 1946 року в Лондоні.

Книжкова виставка: " Хай буде мир на всій землі"

 Людина створена природою       

для миру, а не для війни, 

народжена для радості, 
а не для горя… 

/Франсуа Рабле/ 

  21 вересня весь світ відзначає День миру, як день глобального припинення вогню та відмови від насильства. У всіх куточках світу проходять заходи, спрямовані на залучення уваги до того, як багато в нашому світі агресії і зла, безглуздих смертей і ненависті.  

         До Міжнародного дня миру в Україні люди ставляться з глибокою пошаною і усвідомленням того болю, який завдає війна. У наш час, коли на Сході нашої  країни лунають постріли та проливається людська кров, це свято особливе. Цього дня низько схиляємо голови перед тими людьми, які   підтримують  найцінніше на цій планеті – мир, людське життя, право мати над головою мирне небо.   

Цей день закликає людей не тільки замислитися про мир, а й зробити щось заради нього. 

    У читальному залі Великопавлівської сільської  бібліотеки експонується книжково – ілюстративна виставка «Хай буде мир на всій землі», на якій представлені книги , що розкривають значущість боротьби за мир для людини будь-якої країни, показують відвагу наших воїнів у Другій світовій війні та сучасному протистоянні на сході України.   Виставка пропонує замислитися над глибокими питаннями війни і миру на Землі.

"Чарівник українського слова" - Михайло Коцюбинський

                                                 «Чарівник українського слова»

17 вересня виповнюється 157 років від дня народження  Михайла Коцюбинського – видатного українського письменника та культурного діяча)  

 

 

В тугому комірці, з тяжким портфелем,
Охайний, чепурний і мовчазний,
Він перебув тут вік свій нелегкий
Над статистичним ділом невеселим
/М. Рильський/

 

 

   Наприкінці ХІХ століття в українську літературу прийшла ціла плеяда талановитих письменників-новелістів, провідне місце серед яких належить М. М. Коцюбинському. У творчості М. Коцюбинського – послідовника Івана Франка – українська класична проза досягла свого найвищого рівня.

   Михайло Коцюбинський – прозаїк, талановитий новеліст. Народився 17 вересня 1864 року в місті Вінниці у сім’ї дрібного чиновника. «Я ріс, – згадував письменник, – під впливом матері, до якої завжди був ближчим, ніж до батька». Мати відзначалась лагідною вдачею і сердечністю, любила літературу, мистецтво і природу. Батько був чоловіком добрим, чесним, непримиренним до неправди і кривд, чинених начальством, тому й доводилось йому часто міняти місце роботи. Дитинство і юнацькі роки М. Коцюбинського минали в містах і селах Поділля, куди переводили батька по службі.
      Після закінчення духовного училища згодом склав іспит на звання народного вчителя, вивчав літературу, філософію, психологію, іноземні мови і був високоосвіченою людиною. Пізніше оселився в Чернігові, перебував на урядовій службі, займався громадською та літературною діяльністю. Провідний жанр його малої прози – соціально-психологічна новела. Автор численних оповідань, повістей, які й сьогодні зберігають свою неповторну цінність. Своєю творчістю високо підніс престиж українського художнього слова. 

  У Великопавлівській сільській бібліотеці-філії до дня народження М. Коцюбинського в читальному залі організована книжкова виставка: "Чарівник українського слова".