Поетичне попурі: "Блакитна троянда поетичного саду"

#тиждень поезії 2025

 Вже почалось, мабуть, майбутнє.

Оце, либонь, вже почалось...

Не забувайте незабутнє, 

Воно вже інеєм взялось!

І не знецінюйте коштовне,

не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

на сто ерзаців у собі!

Ліна Костенко

     19 березня легендарній українській письменниці та поетесі  Ліні Костенко виповниться 95 років. Видатна поетеса сучасності, непересічна особистість - совість нації. Ліна Костенко - поет, що пише не про все, а про важливе.

    Ліна Костенко є автором понад 15 поетичних збірок. Поетеса є лауреатом премії імені Олени Теліги, премій  Антоновичів та Петрарки, нагороджена відзнакою президента України та орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. За історичний роман у віршах "Маруся Чурай" була удостоєна Державної премії імені Тараса Шевченка.

    В рамках проведення Національного тижня читання поезії, який проводиться за ініціативи Українського інституту книги з 17 по 23 березня, в читальному залі Великопавлівської сільської бібліотеки-філії відбулося поетичне попурі: Блакитна троянда поетичного саду"  - присвячене 95- річчю від дня народження Ліни Костенко. Бібліотекар А. Церковна розповіла присутнім цікаві факти про поетесу,  а саме:

- Ліна Костенко була однією з ключових постатей шістдесятницького руху та відкрито підтримувала дисидентів;

- Коли їй було 11 років почалася Друга Світова війна. Ці дитячі спогади вплинули на її творчість, вона багато писала про війну та мир.

- Відмовилась від звання Героя України, так як для неї політичні заслуги неважливі, так як покликання письменника - лише писати.

- В дитинстві вона мріяла бути льотчицею.

- Перший її вірш був написаний в окопі у своєму дитинстві. 

 Від Дарини Фурси та Ніни Кузьменко звучали поезії .Слухачі та декламатори віршів Ліни Костенко були уважними, та найголовніше - зацікавленими та щиро вдячними!

Виставка-перегляд: "Юрій Андрухович - знакова фігура сучасної української літератури"

   Юрій Ігорович Андрухович народився 13 березня 1960 року в Івано-Франківську. Навчався в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням німецької мови. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові. Працював журналістом, тривалий час очолював відділ поезії часопису "Перевал".

   У 1985 році разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу "Бу-Ба-Бу", яка однією з перших почала відроджувати карнавальний та комедійний стиль в українській літературі.

   З 1991 року публікується у літературних журналах України. Автор збірок поезій: "Небо і площі" (1985), "Середмістя" (1989), "Екзотичні птахи і рослини" (1991), "Пісні для Мертвого півня" (2004), романів: "Рекреації" (1992), "Перверзія" (1996), "Дванадцять обручів" (2003), "Таємниця. Замість роману" (2007), книг есеїв: "Дезорієнтація на місцевості" (1999), "Диявол ховається в сирі" (2006), "Тут похований Фантомас" (2015).

    Авторству письменника належать україномовні переклади творів В. Шекспіра та антології американської поезії 1950-60-х років "День смерті пані День"

Твори Ю. Андруховича перекладені польською, німецькою, французькою, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою мовами та мовою есперанто.

Творчість Андруховича має значний вплив на сучасний літературний процес в Україні. З його ім'ям пов'язані перші факти зацікавленості сучасною українською літературою на Заході.

Лауреат численних вітчизняних та зарубіжних літературних премій.

   Письменник активно займається громадською діяльністю. Має яскраво виражену громадянську позицію, підтримуючи європейську інтеграцію України.

    До 65-річчя від дня народження Юрія Андруховича в читальному залі Великопавлівської сільської бібліотеки-філії презентується виставка-перегляд: "Юрій Андрухович - знакова фігура сучасної української літератури". Експозиція презентує твори письменника та книги про життєвий і творчий шлях.

Рандеву з письменником за чашкою чаю: "Живуть, Кобзарю любий, поміж нас і голос твій, і пензель твій, і слово"

      7 березня, з нагоди 211-ї річниці від дня народження великого Кобзаря бібліотечними працівниками було проведено рандеву з письменником за чашкою чаю: "Живуть, Кобзарю любий, поміж нас і голос твій, і пензель твій, і слово" Під час заходу діти поринули у безмежний світ Шевченкової поезії. З чашкою чаю та солодощами юні користувачі зачитували по черзі вірші та відповідали на запитання вікторини: "Я все знаю про Тараса Шевченка" 

    У читальному залі була оформлена книжкова виставка, метою якої є привернути увагу дітей до поетичного слова генія, виховувати справжній патріотизм, який включає і любов до рідної мови. Рідне слово його було ознакою національного відродження, утвердження української нації, її надією на кращі часи. Служінню рідній Україні. Гортаючи сторінки творчості генія, діти усвідомлюють, що Тарас Шевченко це більше ніж митець. Ця людина давно стала символом, знаком, легендою. Його творчість - не просто поетичні рядки, а філософія і мудрість.