7 грудня відзначають Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке почали відмічати зовсім недавно.
Засновано свято з метою об'єднання жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій. Адже здавна в українських сім'ях оберегом, символом кохання та злагоди служила саме хустка. День української хустки почали відзначати п`ять років тому з ініціативи групи громадських діячів, акторів та успішних жінок України.
Хустка для українок - це не просто головний убір, це річ символічна, знакова, і є нашою культурною спадщиною. Хустка поєднувала жіночі покоління і передавалася як сімейна цінність від матері до дочки, це була родинна реліквія.
Дівчата та жінки раніше носили хустку протягом усього року. Водночас вона стала обов'язковим головним убором заміжньої жінки. Хустка була ознакою соціального становища жінки: молоді жінки носили білі або яскраві хустки, старші - темні, вдови - чорні. Це також свідчило про рівень достатку сім'ї, адже заможні жінки покривали голову хустками з дорогих тканин, бідні - з дешевших.
Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Дивовижні, неповторні, з фантастичними кольорами та казковими візерунками, делікатними сюжетами та неймовірною колірною гамою. Вони посміхаються мальвами та підморгують таємничими орнаментами. Хустка - це й вузлик з вечерею для хрещених батьків і подарунок нареченому. Хустка на спеченому хлібі, на дитячій колисці... На кожен день і на урочисті події, для першого побачення та для сімейного свята.
Хустка - особливе вбрання українок. Тут поєднуються стримані кольори та витончені малюнки, яскраві фарби й ніжні візерунки, що відзначають душевність і вишуканість українок, їхню природну красу. Українська хустка - невіддільна частина української культурної спадщини. Вона є оберегом жінки з давніх-давен.
Великопавлівська сільська бібліотека-філія організувала в бібліотеці народознавчий флешмоб: "Мов берегиня вроди - хустка з давен у нашій стороні"
