Виставка-портрет: "Лицар правди і добра"

 "Світ - гарне місце, і за нього варто битися, і мені дуже не хочеться його покидати"...

(Ернест Хемінгуей)

  До 125-річчя від дня народження американського письменника Ернеста Міллера Хемінгуея (21.07.1899 - 2.07.1961) Великопавлівська сільська бібліотека-філія запрошує ознайомитися  з виставкою-портретом  "Лицар правди і добра"

   Ернест Хемінгуей один з найвидатніших письменників і журналістів свого часу, народився 21 липня 1899 року в місті Оак-Парк, Чикаго, США. Він родом з простої сім'ї. Хемінгуей почав свій життєвий шлях, працюючи репортером в газеті "Канзас Сіті Стар", був волонтером медичного загону під час Першої світової війни, працював журналістом в Чикаго й врешті став всесвітньо відомим письменником. У  1953 році він отримав Пулітцерівську премію за повість "Старий і море", а вже у 1954 році Хемінгуей став лауреатом Нобелівської премії за свій внесок у літературу, за створення "яскравого стилю, що становить майстерність мистецтва сучасної прози".

    Стиль Хемінгуея самобутній і мінімалістичний, його твори вражають глибиною думок та почуттів. Коли він писав оповідання, то знав, як з найменшого обсягу отримати найбільшу віддачу. Якось Хемінгуей посперечався, що вигадає розповідь з шести слів (англ.), яка стане найзворушливішою з усіх раніше написаних. І він виграв суперечку: "Продаються дитячі черевички. Неношені" (англ. "For sale: baby shoes,  never used").

   Зі своєю щільно написаною прозою, він був майстерним оповідачем й блискучим письменником. Хемінгуей не любив емоційність. Він вважав, що вживати її у тексті легко і недоцільно. Сам письменник наголошував: "...Я знаю лише те, що бачив". А бачив він чимало, його життя було бурхливим, сповненим небезпек і трагедій, його пригод вистачило б на кілька людських життів.

   Факти свідчать: під час Першої світової  війни Ернест Хемінгуей був тяжко поранений, із його тіла вийняли близько двохсот залізних уламків. Упродовж свого життя він двічі потрапляв у автомобільні катастрофи й двічі- у авіакатастрофи, в які потрапив, поки був на сафарі в Африці. Неодноразово газети різних  країн, дезорієнтовані недостовірною інформацією, друкували некрологи. Хемінгуей страждав від своїх травм і депресій до самої смерті. 2 липня 1961 року письменник вчинив самогубство.

    На могилі Хемінгуея написано: "Найбільше в житті він любив осінь. Жовті теплі осінні листочки, що пливуть по  річці на спинах форелі, а зверху синє безвітряне небо. Тепер він буде частиною всього цього назавжди".