субота, 27 березня 2021 р.

Генріх Манн: до 150-річчя від дня народження німецького письменника.

                                                      

                      150 років від дня народження Генріха Манна

(27 березня 1871-11 березня 1950)

  27 березня - день народження відомого німецького письменника і громадського діяча Генріха Манна, який увійшов у світову літературу як прозаїк гострої соціально-політичної проблематики. Його твори входять в класику політичної сатири ХХ століття і є продовженням традицій німецької сатиричної літератури.

  Бібліотекарі Великопавлівської сільської бібліотеки пропонують деякі цікаві факти із життя німецького письменника:

Генріх Манн - старший брат відомого письменника Томаса Манна. Всього в родині Маннів було п'ятеро дітей: три брати і дві сестри. Сім'я була заможною - батько успішно торгував зерном, займав пост сенатора. Дитячі роки майбутнього письменника не були затьмарені жодними тривогами і турботами.

  Закінчивши гімназію, Генріх приїжджає в Дрезден, де деякий час працював в книжковій торгівлі. Потім - в Берлін, де працював у видавництві і вчився в Берлінському університеті Фрідріха Вільгельма, але не закінчив його. З гімназійних років його приваблювало літературне поприще, зокрема жанр політичної сатири.



  Шлях Генріха Манна як літератора починається в 1900 року з роману «Земля обітована», який тепло зустріли читачі. Наступні його книги «Богині, або Три роману герцогині Асси», «Учитель Гнус, або Кінець одного тирана», «Маленьке місто»стають в Німеччині бестселерами, проте за кордоном його ім'я залишалося практично невідомим.

    У 1914 році, за місяць до початку Першої світової війни, Манном було завершено одне з найбільш значущих його творів - роман «Вірнопідданий»,


який разом з книгами «Бідні» і «Голова» увійшов в трилогію «Імперія». Книга була розпродана в перші два тижні тиражем майже в 100 тис. екземплярів. Вона здобула автору величезну повагу, незважаючи на те, що письменник висміював німецьке суспільство і пояснював, як політична система країни привела до війни. 

Після виходу книги Томаса Манна «Роздуми аполітичного», в якій він підтримував розв'язання Німеччиною Першої світової війни, Генріх, співчував соціалістам, посварився з братом і не спілкувався з ним цілих 7 років.

В період існування Веймарської республіки, письменник носив звання академіка відділення літератури Прусської академії мистецтв, головою цього ж відділення він став в 1931 р.


Особисте життя письменника не можна назвати вдалим. Вперше він одружився на чеській актрисі на ім'я Марія Канова, яка була молодша за нього на 15 років. Через два роки у них народилася дочка Леоні, але, не дивлячись на це, сім'я незабаром розпалася. Доля Марії склалася трагічно - з 1940 по 1944 рік вона перебувала в концтаборі Терезин і в 1947 р. померла від перенесених катувань. Їхня донька вижила і стала дружиною відомого чеського письменника і журналіста Людвіка Ашкеназі.

Другою дружиною письменника стала Неллі Крегер, дочка прислуги з рибальського села. На цей раз різниця в віці була ще більше - 35 років. Але і цей шлюб зазнав фіаско - через 5 років спільного життя його дружина вчинила самогубство.

З 1933 року в біографії Генріха Манна починається період еміграції. Його ім'я виявилося в першому  списку осіб, яких позбавили німецького громадянства. Не дивно, що він став персоною «нон грата» в нацистській Німеччині. Під час сумнозвісного спалення книг 10 травня 1933 року, спровокованого міністром пропаганди Йозефом Геббельсом, в вогнищах горіли книги і Генріха Манна які «не відповідають німецькому духу».

Новим місцем проживання письменника стала Прага, потім Ніцца і Париж, де він займав пост голови Комітету німецького Народного фронту. У 1940 р. Манн переїжджає в Лос- Анджелес.


В еміграції він був змушений відстоювати своє справжнє покликання - бути письменником. Там вийшли в світ збірки його антинацистських статей «Ненависть» (1933), «Настане день» (1936), «Мужність» (1939).

Вершина пізньої художньої творчості письменника - дилогія про Генріха IV: «Молоді роки Генріха IV» (1935); «Зрілі роки Генріха IV» (1938).



У 1946 році виходить книга «Огляд століття», в якій жанр автобіографії поєднується з мемуарами  політичної хроніки.

Однак в Америці, де книги Манна практично не продавалися, життя Генріха навряд чи можна було назвати процвітаючим: відчай і смерть дружини майже повністю зломили його. На допомогу прийшов його брат Томас, з яким він не розмовляв багато років. На той час Томас вже встиг поміняти свої погляди - життя при нацистському правлінні і подальше вигнання зробили з нього демократа. Цих поглядів він і дотримувався до кінця свого життя.


Після війни Генріх був нагороджений Національною премією НДР, його обрали першим президентом створеної в Берліні Німецької академії мистецтв. Письменник мав намір переїхати туди, проте смерть застала його на чужині 11 березня 1950 р. в місті Санта-Моніка (штат Каліфорнія, США).


На честь письменника Берлінською академією мистецтв заснована Премія Генріха Манна - німецька літературна премія, яка вручається 27 березня - в день народження письменника.

Немає коментарів:

Дописати коментар